Дитячий сміх,багато друзів
Разом проведених годин.
Але у нашому окрузі
Ти залишаєшся один.
Матуся в тебе є і тато,
Чудову мав би ти родину...
Невже потрібно так багато,
Щоб не покинути дитину.
Півтора року хлопчик має
Він мусить "мамочка"сказати,
Але він досі ще не знає
Кого цим словом називати.
Він підросте і зрозуміє,
Що він не сам,але самотній
Малеча вже багато вміє
І не потрапить у безодню.
Проходитимуть дні з роками,
Лягатиме він знову спати
У сні про щастя за горами
Прийде до нього мама з татом.
Матуся ніжно поцілує,
У татка є для нього гра.
Але крізь сон малеча чує:
"Вставай,вже снідати пора"
І знову все як і раніше,
І хлопчик це напевно знає.
Але листи він мамі пише,
Хоча від неї не чекає...
Маленький,ти запам"ятай
Я скоро трішки підросту
Ти просто...просто зачекай
... Читати далі »

Про сьогодення
(поетичний роздум по суті)
Відкрийте очі, браття українці,
Огляньтеся, як в нас життя іде…
Та не змигнуть і оком ті партійці,
Що їхня влада в яму нас веде.
Прислухайтеся, браття українці,
Тверезо зважте всі їхні слова…
За бідністю ми ледве зводим кінці,
А мова їх солодка і жива.
«У нас все буде!» - так мовить президент.
«В нас все чудово!» - це слова прем’єра.
А безробітних в нас який процент?
Кого хвилює доля комбайнера?
Ще варто про парламент наш згадати,
З якого насміхається весь світ,
Ганьба держави – наші депутати,
Найгірший приклад впродовж довгих літ.
Де ж наша незалежність і свобода?
За неї ж воював весь наш народ!
Де демократія? Де наша рідна мова?
Немає в нас гарантії свобод.
Хтось має думку, та мовчати мусить,
А загребущі дбають лиш собі…
Сказати правду сутність часу просить:
З таким поря... Читати далі »